Я не забуду...
Я буду довго берегти у пам'яті
Думки, високим зістом зайняті,
Слова, що почуттями пройняті,
Я буду...

Я не розвію
У цьому світі незмістовності,
У лабіринтах всіх умовностей
Частинку світлої духовності.
Зумію.

Я не прощаю
Тобі нещирої твоєї радості
І почуттів пустої марнотратності.
Я розгубилася в думок безкрайності,
Я знаю...


             17.02.2003

© Copyright: Любов Козир

Зупинися...
                  Послухай,
                                   я плачу,
Мої сльози вдаряють у струни буття.
Бачить Бог, що я маю за вдачу:
Я будую й руйную свої почуття.

Зупинися...
                  Дивись -
                                  я чекаю,
Кожен крок твій лунає у серці моїм.
Подивися, побач - я кохаю,
Я не зможу без тебе прожити. А втім...

© Copyright: Любов Козир

Кожен день, прокидаючись поряд,
Щиро дякую Богу подумки,
За твій ніжний і рідний погляд,
За кохання слова напівпошепки...

© Copyright: Любов Козир

Такий страшний цей вирішальний крок...
Шалений пульс вистукує у скроні.
Я вже засвоїла тяжкий урок
І час, мов воду, чЕрпаю в долоні.

Усі сумні минулі сторінки
Я вирву геть - нехай не труять душу,
І підстрибну, зіпруся навшпиньки,
Бо до зірок ще дотягнутись мушу...

© Copyright: Любов Козир

Твоє розуміння - це чаша сповнА,
Сама переконуюсь вкотре,
Бо замість докОру: "Яка ж ти дурна!",
Ти скажеш, що все буде добре...

© Copyright: Любов Козир

У мареві ночей,
В туманах осені
               шукаю я тебе.
У сяєві очей,
В небесній просині...
               Нема  ніде.
Між хвилями річок,
В морів безкрайності
                Життя іде.
У вогниках свічок,
В весняній радості...
                Нема ніде?!

                  
                       2004

© Copyright: Любов Козир

 

На довгу пам'ять я тобі дарую
Свою любов і з дивом на вустах
Тебе три рази палко поцілую,
Хай поцілунки ці живуть в віках.

Один - холодний, як роса ранкова,
І чистий, як печаль в твоїх очах,
Примарний, як надія світанкова,
Легкий, як подих вітру на руках.

А другий - теплий, поцілунок сонця,
Нехай тебе зігріє у мороз,
Хай заглядає у твоє віконце
Крізь снігопад і сльози літніх гроз.

А третій - ніжний, зітканий весною,
Прекрасний, як заквітчені сади,
Нехай цей поцілунок пахне мною,
Тобою, щастям... Ближче підійди.

Я поцілую так, що не забудеш
Мене ніколи, навіть уві сні
Я знов прийду і цілувати буду
Твої уста і очі навесні..

                15.08.2002

© Copyright:Любов Козир, 2002