Твої слова – нестримний криголам,
Прорвуться всюди, годі і тримати,
Розгонять хмари і понищать грати,
Немає протидії цим словам…
Твоє тепло – то мій маленький рай,
Ним кожен день засніжений зігрітий,
Серед зими в душі розквітнуть квіти,
Ти тільки грій мене, не забувай.
Твоя любов – то мій життєвий шлях,
І кожна мить осяяна тобою,
Бери мене в полон, здаюсь без бою,
Щоб знову потонути у очах,
Твоїх очах…
04.01.2013 р.
© Copyright:
Любов Козир, 2013