Главная » 2015 » Ноябрь » 09
 
Ну от, стоїш винувато знову,
Немов тобі відібрало мову.
Було б достатньо простого слова,
Та десь застрягло.

І опускаються руки долі.
Чи не судилося, чи не доля?
Чи почуття безхребетно кволі,
Яких я прагну?

Мовчу і я -  ні свята, ні грішна,
А скрізь - відлуння твоїх колишніх.
Якби не сумно, було би смішно..
А так  - не дуже.

Бо я слабка, я не воїн Спарти,
Підступна доля тасує карти.
Відповідай же, чого я варта?
Рятуй, мій друже!


© Copyright: Любов Козир, 2015

____________________________

Фото - © Евгенія Литовченко

Категория: Українською | Просмотров: 1511 | Добавил: Любовь_Козырь | Дата: 09.11.2015 | Комментарии (0)

Эксклюзивные шаблоны Ucoz скачать бесплатно для Ucoz.