Ніби вчора прийшли до садочка…
Та роки пролетіли птахами:
Вже дорослі синочки і дочки
Покидають його першачками

Обіймаючи щиро  й серйозно
Тих, що кожного дня їх плекали,
Бо в  очах вихователів сльози:
Сльози гордості, сльози печалі…

Чисті серцем, душею могутні,
Оповиті теплом материнства,
Дітки йдуть у щасливе майбутнє
З чарівної «Країни дитинства».*