10:10 І не питай |
І не питай, чому не усміхаюся, І не питай, чому така сумна... Я в сподіваннях часто помиляюся, Хоча зовсім, здається, не дурна. І не питай, від чого серце крається, І не питай, чия у тім вина... Таке, коханий, інколи трапляється, Коли чекаєш те, чого нема... © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159332 |
|
Всего комментариев: 0 | |