Багато слів, мов листя на вербі:
Писав листи, складаючи в конвертики…
Мені не вистачало у тобі,
Банально, чоловічої конкретики.

Усе пусте. Як вірити словам,
Позбавленим душевної потужності?
Я в них не відчувала ні на грам
Надійності, рішучості чи мужності.

Хотілося, щоб світ вміщався в дім,
Аби були доповненням відмінності…
Але мені в характері твоїм
Було замало міці й маскулінності.

В часи потреби сильної  руки
Від мене відсахнувся, як від лиха, ти…
О, Господи, ну де ж чоловіки,
Що обіймають так, аж важко дихати?!

© Copyright: Любов Козир, 2015

__________________________

Фото -  © Jaroslav Monchak