14:08 Я піду |
| Не дивися на мене так сумно і ніжно, Знаю я, у душі твоїй морозно й сніжно. І не треба легенько мене обіймати, Холод в серці твоїм, і його не сховати. Я тепер не боюсь, як раніше, розлуки. Я піду... Відпусти, не цілуй мої руки. Я так довго хотіла й шукала свободи, І тепер йду, як човен, у новії води. І не треба мені всіх твоїх обіцянок, Мене кличе в дорогу туманами ранок, Я піду, в своїм серці зігрівши надію, Що кохання знайду - свою вічную мрію. Можеш фото напам'ять лишити собі, Це усе, що по праву належить тобі. Ось і сонце встає, вітерець повіває... Це кінець... Прощавай. Я піду... Я зникаю.. © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159699 |
|
|
| Всего комментариев: 1 | ||
| ||
