17:47 Забулося |
Забулося... Ну й хай собі, Не треба вороття! Почулося На самоті Відлунням каяття. Котилося, Мов громами, По закутках душі Й наснилося Знайомими Думками на межі. Лякаюся, Як бачу сон, І знову все тремтить. Вагаюся. Це що - закон?! Не знаю, що робить... Вернулося. І як тепер? Тут місця вже нема. Збагнулся: Ти мов помер, А я живу сама... 23.03.2003 © Copyright:Любов Козир |
|
Всего комментариев: 0 | |