Згадай мене
у сні посеред ночі, Згадай мене: мої уста і очі, Згадай мене зорею серед неба, Згадай і далі спи: так треба. 11.01.2003 © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168824 |
Я сплю і бачу сон: приходить осінь, Cпадає листя долі знов і знов, Я сплю і бачу, що палає й досі Тобою не оцінена любов. Я сплю, але сама того не знаю, Я йду, наздоганяю листопад... Ні - я не плачу, ні, бо я ридаю: Це точка неповернення назад. Я сплю, та чи мені від цього легше? Негода рветься в душу раз у раз... Розлука - це не вдруге і не вперше, Затихли оплески і розпочався джаз. Я сплю. Йде дощ. Кружляє листя. Це не наспраді, та не в тому річ. В каміні догоряють добрі вісті, Ти десь далеко, а надворі - ніч... 23.10.2003 © Copyright: Любов Козир, 2003 ___________________________ Фотограф - © Yelena Yemchuk |
Я б'юся за тебе, а може, і справді, не варто? А може, хай доля сама розкладе по місцях? Набридла любов, що нагадує партію в карти, Де кожен блефує, ховаючи в посмішках страх. Я б'юся за тебе, а може, і справді, не треба? Навіщо війна, що примножує сльози і біль? Я ладна була цілий світ проміняти на тебе... Та звідки дізнатись, чи вартий ти жертв і зусиль?... 29.01.2010 © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=168739 |
І не питай, чому не усміхаюся,
І не питай, чому така сумна... Я в сподіваннях часто помиляюся, Хоча зовсім, здається, не дурна. І не питай, від чого серце крається, І не питай, чия у тім вина... Таке, коханий, інколи трапляється, Коли чекаєш те, чого нема... © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159332 |
Всім працівникам галузі освіти присвячується:
Учителі, учителі, учителі, О, скільки Ви для нас добра зробили: Плекали нас, коли були малі, І як своїх дітей усіх любили. Учителі, учителі, учителі, Як добре те, що зараз Ви ще з нами... Ми скоро сядем в різні кораблі І розійдемось різними шляхами... Учителі, учителі, учителі, Попереду у нас дорослі долі. Та все ж, навіки наш лишиться слід У рідній тридцять п'ятій школі. (В краю дитинства - нашій рідній школі) Учителі, учителі, учителі, Для нас відкрили Ви шляхи науки, Ви - найдобріші люди на землі! За це ми вдячно Вам цілуєм руки. © Copyright: Любов Козир, 2002 рік http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159229 _________________________________________________ Вірш написано 2002 року до свята останнього дзвоника та випускного балу в Чернігівській ЗОСШ № 35. Присвячено любим учителям, які в нас вірили, які нас підтримували, які подарували нам крила. P.S. Дозволяється використовувати вірш з посиланням на ім'я автора та із зміненням останнього рядка третього куплету (на варіант у дужках) |
Лишилось трошки... І настане осінь- Чарівний час мрійливо озиратися На літо, що пройшло, зітліло зовсім, І не планує скоро повертатися. * * * Лишилось трошки... І пожовкле листя Немов метелики сполохані літатиме, Калина з новопридбаним намистом Мене у парку ввічливо вітатиме. * * * Лишилось трошки... Й вранішні тумани Почнуть по вулицях молочно розливатися І перелітних птАхів "каравани" Втечуть від нас, забувши попрощатися. © Copyright: Любов Козир |
Стукає вітер у темне вікно, Тихо скриплять незачинені двері... Це уже сталося, це вже було Десь, у якійсь там загубленій ері! Небо нахмарилось, пахне дощем, З півночі тінню прийшла прохолода. Знову усе, як завжди. День за днем Мовчки тьмяніє життя позолота. Скоро у місто прийде листопад, Літо кудись непомітно тікає... Як же я хочу вернутись назад - в день, де мене вже ніхто не чекає! 04.08.2002 © Copyright: Любов Козир |
Я не забуду...
Я буду довго берегти у пам'яті Думки, високим зістом зайняті, Слова, що почуттями пройняті, Я буду... Я не розвію У цьому світі незмістовності, У лабіринтах всіх умовностей Частинку світлої духовності. Зумію. Я не прощаю Тобі нещирої твоєї радості І почуттів пустої марнотратності. Я розгубилася в думок безкрайності, Я знаю... 17.02.2003 © Copyright: Любов Козир |
Зупинися...
Послухай, я плачу, Мої сльози вдаряють у струни буття. Бачить Бог, що я маю за вдачу: Я будую й руйную свої почуття. Зупинися... Дивись - я чекаю, Кожен крок твій лунає у серці моїм. Подивися, побач - я кохаю, Я не зможу без тебе прожити. А втім... © Copyright: Любов Козир |
Кожен день, прокидаючись поряд,
Щиро дякую Богу подумки, За твій ніжний і рідний погляд, За кохання слова напівпошепки... © Copyright: Любов Козир |