Такий страшний цей вирішальний крок...
Шалений пульс вистукує у скроні. Я вже засвоїла тяжкий урок І час, мов воду, чЕрпаю в долоні. Усі сумні минулі сторінки Я вирву геть - нехай не труять душу, І підстрибну, зіпруся навшпиньки, Бо до зірок ще дотягнутись мушу... © Copyright: Любов Козир |
Твоє розуміння - це чаша сповнА,
Сама переконуюсь вкотре, Бо замість докОру: "Яка ж ти дурна!", Ти скажеш, що все буде добре... © Copyright: Любов Козир |
У мареві ночей,
В туманах осені шукаю я тебе. У сяєві очей, В небесній просині... Нема ніде. Між хвилями річок, В морів безкрайності Життя іде. У вогниках свічок, В весняній радості... Нема ніде?! 2004 © Copyright: Любов Козир |
На довгу пам'ять я тобі дарую |
Забулося...
Ну й хай собі, Не треба вороття! Почулося На самоті Відлунням каяття. Котилося, Мов громами, По закутках душі Й наснилося Знайомими Думками на межі. Лякаюся, Як бачу сон, І знову все тремтить. Вагаюся. Це що - закон?! Не знаю, що робить... Вернулося. І як тепер? Тут місця вже нема. Збагнулся: Ти мов помер, А я живу сама... 23.03.2003 © Copyright:Любов Козир |
Пробач, що я не владна над собою,
Пробач мені за те, що мушу йти, Що мушу розлучатися з тобою, Вертаючись в обійми самоти. Пробач мені за все: за біль розлуки, За те, що ти лишаєшся, я - йду, За те, що так тремтять у мене руки, За те, що я накликала біду. Пробач, якщо не зможеш ти забути, Пробач, якщо не спатимеш вночі... Та як тепер мені без тебе бути, Якщо до щастя ти мої ключі?... © Copyright: Любов Козир |
Плакала, ридала безутішно,
не хотіла, не бажала жити, а тепер мені до болі смішно: як я так могла тебе любити?!!! © Copyright: Любов Козир |
Молюся... Небу, небу - не тобі, Мої слова до Бога - не до тебе. Дивлюся В вічні очі голубі Безсмертного, безпристрасного неба. Молюся... Може вчує голос мій Небесна синь і донесе до Бога. Боюся... Дуже холодно самій, І ніби довшою стає моя дорога. Молюся Й не знаходжку більше слів, Щоб висловить усі мої пориви. Хилюся До скелястих берегів, Хапаюсь за причини і мотиви. Молюся... Небу, небу - не тобі, Ти вже пішов, тебе тепер немає. Молюся, Розбираючись в собі; Забути хочу й досі пам'ятаю... 24.03.2003 © Copyright: Любов Козир, 2003 |
Вже пізно любити,
Ще рано забути, Ну що ж нам робити? Ну як же нам бути? Ще вдосталь надії, То часу замало, Ще дихають мрії, Які я плекала. Вже пізно прощати Й кохати вже марно, І варто тікати Із світу, де хмарно. 05.01.2003 © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159953 |
Не дивися на мене так сумно і ніжно,
Знаю я, у душі твоїй морозно й сніжно. І не треба легенько мене обіймати, Холод в серці твоїм, і його не сховати. Я тепер не боюсь, як раніше, розлуки. Я піду... Відпусти, не цілуй мої руки. Я так довго хотіла й шукала свободи, І тепер йду, як човен, у новії води. І не треба мені всіх твоїх обіцянок, Мене кличе в дорогу туманами ранок, Я піду, в своїм серці зігрівши надію, Що кохання знайду - свою вічную мрію. Можеш фото напам'ять лишити собі, Це усе, що по праву належить тобі. Ось і сонце встає, вітерець повіває... Це кінець... Прощавай. Я піду... Я зникаю.. © Copyright: Любов Козир http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=159699 |